У календарi-довiднику спостерiгача подано найбiльш цiкавi астрономiчнi явища поточного року, якi можна спостерiгати з територii Украiни.

У табл. А наведено дату, юлiанський день, грiнвiцький зоряний час, ефемериди ( a - пряме сходження (пiднесення), d - схилення), Сонця, Мiсяця, планет, на початок доби (0 год за всесвiтнiм часом).

У табл.Б подаються юлiанський день, моменти початку (ранкових) i кiнця (вечiрнiх) астрономiчних сутiнок(присмеркiв), схiд, захiд Сонця, момент справжнього полудня, зоряний час в мiсцевий полудень, схiд, захiд кульмiнацiя Мiсяця, схiд, захiд планет( Меркурiй, Венера, Марс, Юпiтер, Сатурн) та iх видимiсть у сузiр"ях. Всi моменти були обчисленi для Киева (j =50° 25´, l=2 год 02 хв) з точнiстю +/- 1 хв.

Для середини мiсяця (15 число) вересня, грудня, березня, червня (на 22 год 00 хв, за киiвським часом) окремо наведено вид зоряного неба для широти Киева (j =50º 25´ ) з положенням Сонця, Мiсяця, планет.

Для переходу на лiтнiй час необхiдно до моментiв наведених явищ додавати 1 годину.

В календарi-довiднику уживаються рiзнi системи вiдлiку часу (киiвський, мiсцевий, всесвiтнiй, зоряний). Киiвський час це час другого часового поясу який вiдлiчуеться нашими годинниками. Мiсцевий середнiй час визначаеться положенням середнього Сонця на небi вiдносно мiсцевого меридiану й буде рiзним для рiзних мiсць земноi поверхнi. Мiсцевий зоряний час визначаеться за положенням на небi точки весняного рiвнодення вiдносно мiсцевого меридiану. Всесвiтнiй час це грiнвiцький середнiй час. Киiвський час на двi години вiдрiзняеться вiд всесвiтнього часу (Тк=Тв+2 год, де Тк -киiвський час, Тв - всесвiтнiй час).

Усi зауваження i пропозицii щодо змiсту календаря надсилати за адресою: Киiв-53, вул.Обсерваторна,3.

Основнi астрономiчнi епохи 2004/2005 навчального року (за киiвським часом)

СУЗIР`Я

Чудова картина нiчного неба з розсипаними по ньому мерехтливими зорями, коли однi зорi сходять на сходi, поступово взбираючись вверх, iншi тим часом ховаються на заходi за горизонтом. Загальна кiлькiсть зiрок на небi здаеться незлiченою. Але так лише здаеться поки не придивитися i не навчитися знаходити на небi знайомi групи зiр, незмiннi за своiм взаемним розмiщенням. Цi групи - сузiр`я - люди видiлили тисячi рокiв тому й дали iм назви.

Всiм добре вiдоме сузiр`я Великоi Ведмедицi , так у думцi сполучаючи його найяскравiшi зорi в пiвнiчнiй частинi неба (див. рис. . ) нам уявляеться великий ковш.

Усе небо подiлене на 88 сузiр`iв . Такi iх назви, як Андромеда, Персей, Пегас, зоряне скупчення Плеяди у сузiр`i Тельця пов`язанi з грецькою мiфологiею. Деякi сузiр`я (скажiмо Телець, Лев, Козерiг) дiстали назви тварин. Перелiк сузiр`iв та iх позначення назви наведено у таблицi.

Позначення сузiр"iв

Неозброеним оком безмiсячноi ночi можна бачити над горизонтом близько 3000 зiр. На сьогоднi астрономи точно визначили мiсцезнаходження кiлькох мiльйонiв зiр, вимiряли потоки енергii, що надходить вiд них i склали списки-каталоги цих зiр.