Пояснення до загальноi частини календаря
Моменти явищ.
У календарi моменти рiзних явищ подано за киiвським часом (всесвiтнiй час + 2 год). Часто, проводячи спостереження, треба знати мiсцевий час Тм, його можна обчислити за формулою
Тм=Тк-2+l ,
де Тк - киiвський час,
l - довгота мiсця (див.табл. широти i довготи 24 мiст Украiни).
Всесвiтнiй час Тв=Тк-2 год.
Зоряний час S у даний момент за мiсцевим часом дорiвнюе
S=S +Tм+9,86 ceк (Тм-l),
де S - зоряний час у 0 год всесвiтнього часу для вiдповiдноi дати, його подано в табл.А на початок доби на протязi року.
Ефемериди Сонця, Мiсяця, планет
В ефемеридах(табл.А) календаря наводяться на кожний день мiсяця для 0 год за всесвiтнiм часом, юлiанський день,зоряний час, координати Сонця та Мiсяця - прямi пiднесення та схилення.
Схiд, захiд Сонця, Мiсяця, Планет
У табл. Б наведено моменти сходу, заходу Сонця та Мiсяця (кульмiнацii) за мiсцевим часом для м. Киева ( j=50° 25´ , l=2 год 02 хв). Моменти фаз Мiсяця наведенi за киiвським часом Тк. Лiтнiй час обчислюеться Тл=Тк+1 год. В Украiнi лiтнiй час запроваджуеться в останню недiлю березня о 3 год, а зимовий в останню недiлю жовтня о 4 год. У 2004р.- 31 жовтня (перехiд на зимовий час), у 2005р. 27 березня (перехiд на лiтнiй час)
У табл. Б наведено моменту сходу, заходу планет (Меркурiй,Венера, Марс,Юпiтер,Сатурн) за мiсцевим часом для Киева. У дужках бiля кожноi планети вказано сузiр"я в якому можна бачити планету на вiдповiдну дату (1,7,14,21 число кожного Мiсяця).
Галiлеевi супутники Юпiтера - На графiках для кожного мiсяця подано конфiгурацii наяскравiших супутникiв Юпiтера Io (1), Европи (2),Ганiмеда (3), Каллiсто (4). Положення супутникiв щодо Юпiтера зображено рiзними кольорами. Конфiгурацii дано для спостережень у телескоп-рефрактор.
Iншi астрономiчнi подii. Подано моменти(час киiвський) геоцентричних сполучень за прямим пiднесенням планет з Мiсяцем. При цьому наводяться кутовi вiдстанi мiж свiтилами у момент сполучення. Наприклад, для 2 грудня при сполученнi Сатурн знаходиться на 5 градусiв пiвденнiше Мiсяця.
Деякi астрономiчнi термiни
Юлiанськi днi - безперервний лiк дiб, що розпочинаеться з 12 год 1 сiчня 4713 р. до нашоi ери.
Схiд, захiд Сонця i Мiсяця - подано для верхньоi точки iх дискiв для широти Киева ( j=50° 25´ ).
Полудень - момент верхньоi кульмiнацii центра справжнього Сонця на меридiанi 2 год 02 хв. В табл.В на 1,7,14, 21 число кожного мiсяця подано момент iстинного полудня. Тiст.=12+h+(n-l ), де h - рiвняння часу, n-номер часового поясу, l-довгота мiсця.
Сутiнки(присмерки)- подано моменти за мiсцевим часом початку i кiнця астрономiчних сутiнок (ранковi i вечiрнi) для Киева. Сутiнки - певний iнтервал часу пiслi заходу (вечiрнi) i перед сходом (ранковi) Сонця. Бувають громадянськi, навiгацiйнi i астрономiчнi присиерки. У табл. В на 1,7,14, 21 число кожного мiсяця наведено наведено астромiчнi сутiнки. За час астрономiчних сутiнок бiля земноi поверхнi зовсiм темно, але небо ледь свiтиться.
Фази Мiсяця - рiзнi форми Мiсяця, що iх бачить спостерiгач iз Землi. Фази Мiсяця зумовленi змiнами в умовах освiтленостi Мiсяця Сонцем пiд час його руху навколо Землi. Фази Мiсяця: новий мiсяць (0%), перша чверть i остання чверть (фаза 50%), повня(фаза 100%). В табл.Б в дужках подаеться назва сузiр"я в якому перебувае планета на поточну календарну дату. Для Венери наводяться фази освiтленностi планети Сонцем.
Зоряна величина - мiра освiтленостi вiд космiчних об"ектiв. Чим менша зоряна величина тим помiтнiше видно свiтило на небi.
Елонгацiя - кутова вiдстань мiж небесним об"ектом i Сонцем на небосхилi.
GPS(Глобальна Позицiйна Систем) - для забезпечення високоточного визначення одночасно власного просторового мiсця розташування, прив"язки годинника до шкали точного часу та параметрiв руху наземних, морських, авiацiйних або космiчних транспортних засобiв у будь-якому мiсцi на поверхнi Землi або близького космiчного простору.
ПЗЗ камера - цифровий фотоприймач за допомогою якого можна здiйснювати запис зображення небесних об"ектiв. Швидкодiючi ПЗЗ-камери призначенi для введення зображень у персональний комп'ютер з високою фотометричною точнiстю. Камери призначенi для вирiшення широкого кола задач науково-технiчного характеру. В астрономii вона придатна для фотометрii яскравих об'ектiв (Сонце, Мiсяць, Юпiтер i iншi яскравi планети, яскравi супутники планет, яскравi комети й iн.). Свiтлочутливим елементом ПЗЗ-камери е ПЗЗ-матриця (Прилад iз Зарядовим Зв'язком). Камера повинна бути встановлена у фокальнiй площинi телескопа з вiдповiдними фiльтрами i дафрагмами. Найбiльше вживанi камери для астрономiчних спостережень: "SANYO", "WATEC 902H", "MINTRON","AUDINE" i iн. |
